ВО "Свобода"

ВЕЧІРНІ ЧЕРНІВЦІ. Залишитися без паїв можуть селяни трьох сіл Герцаївського району на Чернівеччині

Українське село Маморниця в румуномовному Герцаївському районі має чимало болючих проблем, які не вирішуються тут роками. Місцеві мешканці жартують, що влада ставиться до тутешньої громади, як до національної меншини - клуб та школа чекають на ремонт роками, село потерпає від екологічних проблем та перебоїв з електропостачанням, яке за "доброю" місцевою традицією чомусь завжди припиняється на свята та Новий рік, та й у будні селянам часто доводиться коротати вечори при свічах.

Однак найгостріше в Маморниці стоїть питання розпаювання земель, які в цих місцях на вагу золота, й за класифікацією ґрунтів сільськогосподарського призначення відносяться до найвищої категорії.

Плече селянам підставила ВО "Свобода

У 1973 році за рішенням Герцаївської районної ради, наділи 3-х сіл, які адміністративно об'єднані в одну сільраду - Маморниці, Цурені і Радгоспівки, були передані державному дослідному господарству, що відноситься до Української Академії аграрних наук. Згідно нового земельного кодексу, такі землі не підлягають розпаюванню, і чимало селян, які все життя гарували в дослідному господарстві, тепер не мають змоги отримати пай. Про свій біль люди говорили представникам багатьох політичних сил, які працювали в Герцаївському районі під час останньої виборчої кампанії. Однак відгукнулася на проблему лише обласна організація ВО "Свобода", яка днями привезла до Маморниці групу чернівецьких журналістів та досвідченого в майнових суперечках юриста, який погодився допомогти тамтешній громаді.

На гостей із Чернівців того дня нетерпляче чекали і в Цурені, і в Маморниці. Люди говорили про несправедливість влади, про те, що в сусідніх селах уже давно отримали землю, а вони за десятиліття тяжкої праці в радгоспі так нічого і не заробили.

За словами голови Цуренської сільради Дмитра Мельника, на паї колишнього радгоспу претендує біля 200 мешканців, однак, попри багаторічні звернення "до районної і обласної ради та до Києва", дозволу на розпаювання цих земель Академія не дає. Не зважаючи на те, що, як запевняє пан Дмитро, понад тисяча гектарів дослідного господарства вже років 6 не використовуються за призначенням і висококласні землі довгий час просто не обробляються.

На "золотих" землях випасається худоба

Таку інформацію спростував директор дослідного господарства "Чернівецьке" Василь Топольницький, який запевнив, що біля 1000 гектарів використовуються під ріллю і 150 - під сінокіс та пасовиська: "Навіть якщо не встигаємо обробити, все одно та земля - під випасом худоби. А так, щоб вони стовідсотково "гуляли", то такого не буває." Усього, за його словами, під випас худоби використовується біля 35% землі. Чи господарський це підхід до ґрунтів вищої категорії - то питання до спеціалістів. А от окреме рішення щодо розпаювання земель дослідного господарства "Чернівецьке" може прийняти тільки Верховна Рада, після того, як на те погодиться Академія аграрних наук.

Як розповів журналістам Василь Топольницький, у 1997-му людям уже пропонували розпаювати землю, та тоді вони на це не пішли. Селяни пояснили своє рішення тим, що тоді, мовляв, "була така політика". Побоюючись, що працівники радгоспу в разі розпаювання не отримають пенсію від держави, громада прийняла рішення відкласти цю процедуру на три роки, та вона розтягнулося на всі десять. Утім, і Василь Топольницький, і головний спеціаліст районного відділу земельних ресурсів Віктор Чорногач запевнили пресу, що якби до Академії було направлене грамотно складене колективне звернення мешканців Цуренської сільради, то цілком можливо, питання й було б вирішене на користь громади. "Грамотно скласти" протокол сільських зборів та звернення до Герцаївської районної ради, яка свого часу приймала рішення про передачу земель Академії, селянам допоможе "свободівський" юрист. А далі, з Божої ласки і доброї волі наших владників, хочеться вірити, справедливість у Маморниці, Цурені та Радгоспівці таки буде відновлена.

Марина Мартинюк

ВЕЧІРНІ ЧЕРНІВЦІ

29 листопада 2007 року