ВО "Свобода"

Відкритий лист Ірини Фаріон, чи то пак, за Винничуком, "Сливки, котра наївно впала... у тото"

(з приводу "Національних обсервацій" від Юзя Обсерватора у PostПоступі №12)

Одне визначальне слово "дурні" у ваших "національних обсерваціях" змусило мене викроїти шмат свого дорогоцінного часу і звернутися з відповіддю. Ви, пане Винничук, прихильників і виборців ВО "Свобода" назвали "дурнями", які мовляв вірять, нам, свободівцям - "маріонеткам", що працюють на якогось "дядю", таїнство якого хіба вам в інфантильних снах відкрилося. Ви ж бо добре знаєте, якби насмілилися справді назвати прізвище цього містичного "дяді", то програли б усі суди від ВО "Свобода" (як минулого року "Наша Україна", а того ще і Б'ЮТ програє). Бо цей "дядя" - це всього-на-всього величезна спільнота членів нашої націоналістичної партії і не менша кількість її прихильників, одержимих ідеалом реально незалежної Української держави із винятковим правом Українця (а не галицького хруня і розкозаченого малороса) панувати у всіх сферах життя. Зрештою, вибори засвідчили: ми подвоїли, а у Центральній і Східній Україні потроїли свій результат, а далі, вперто і послідовно працюючи, ми рано чи пізно витіснимо цю антиукраїнську комуно-ліберальну і псевдодемократичну гниль.

Отож, легше нам зовсім не стало від того, що начебто ми "відібрали в "Нашої України" майже цілий відсоток". Хіба можна відібрати у тих, які самі все вже давним-давно віддали: уночі, у серпні, минулого року, на помаранчевому блюдечку Ющенко подарував прем'єрську владу синьо-білому проффесорові Януковичу, якого віршами, піснями і картинами відразу у вересні вітала вицвіла "львівська" "інтелігенція". І лише одна "Свобода" організувала масовий пікет цього Яйцеповерженого, як і нещодавно зустрічала його в Ожидові не з пахучими трояндами від інтелігентно-владних хрунів, а з промовистим гарбузом. До речі, ці "бандеровци", про яких ви позитивно згадуєте, описуючи протест щодо встановлення пам'ятника Єкатєрінє Второй в Одесі, - це також свободівці, один із яких після жорстокого побиття тривалий час перебував у нейрохірургії...? Але хіба ви можете бодай ці факти пропустити у вашу непрохідну свідомість і у ваш поневолений лібералізмом розум? Хіба може слон уміститися у плавки щура? Хіба вам відоме почуття боротьби у цілком заблокованих умовах? Хіба ви знаєте, що тимчасова удача олігархічних мегаблоків (чи то пак кланів) - це набагато гірше, ніж тимчасова невдача "Свободи"? Бо саме тимчасовою була невдача розстріляних і репресованих мазепинців, петлюрівців, бандерівців, упівців і цілої армії українських письменників - саме з їхнього духу й одержимої боротьби ми народилися, через що не маємо жодного права пристосовуватися до поки що колоніяльного і виродженого мислення більшости країни, що не є Україною. На превелике щастя, ми дуже успішно, хоч і не так швидко, по всій країні знаходимо однодумців і нарощуємо м'язи майбутньої націоналістичної держави.

А тепер про "сливку" - Ірину Фаріон, "котра наївно впала... у тото...". Дай Боже і Вам доп'ястися до вершин цієї Сливки, що на своєму, а не на чужому дереві виросла, що на ідеях українського націоналізму визріла і що стільком людям відкрила смак української Мови, Культури та Націєцентричної Державности. Генерал Шухевич казав, що його воїни - всього лиш добриво для майбутніх поколінь. Свободівське середовище, у яке мене привів Господь, - це і є яскравий цвіт із цього добрива. Тому - великий у своїй малості, Пересмішнику галицького провінційного мислення, - я вимагаю від вас публічно вибачитися перед тисячами людей, які приходили на зустрічі з нами (за Винничуком "дифілядами"). Ви ж бо їх назвали "дурнями". А вони ж бо - сіль цієї землі.

Ірина Фаріон

21 жовтня 2007 року