ВО "Свобода"

ЮРІЙ ІЛЛЄНКО. Виступ на ХІ З'їзді ВО "Свобода"

Я дійсно щасливий, що дожив до дня, коли під склепіння цього історичного залу, залу Центральної Ради, нарешті прозвучала перша в історії українства Програма Захисту Українців.

"Програма захисту українців" Всеукраїнського об'єднання "Свобода" під проводом Олега Тягнибока є документом епохального значення.

Якщо покласти на ліву чашу терезів історії всі існуючи досі програми і маніфести, починаючи зі зловісного "прізрак бродіт по Європє, прізрак комунізма" і до останнього, такого, що став класикою безсмертного: "щоб хлопці не скурилися" - а на другу праву чашу покласти лише один аркуш доповіді Олега Тягнибока, "Програма захисту українців", то нема куди правди діти - терези зламаються під вагомістю тих слів.

Якщо б Олег Тягнибок озвучив "Програму захисту українців" по всіх каналах телебачення, то результат виборів на користь України було б вирішено за сім хвилин, що звучить програма.

Тоді в Парламенті українців було б 78% як і за останнім переписом в самій Україні.

Тепер до доповіді.

Звитяга близько, але бачу три проблеми:

Перша проблема: розірвати зачароване коло приреченості на те, що від нас нічого не залежить.

Друга проблема: як донести правду до кожного виборця в умовах тотальної окупації інформаційного простору.

Третя проблема: спростування піар міфу про те, що національні сили непрохідні.

Результат виборів 2006, незалежно від конкретних результатів, визначено наперед - політичний реванш.

Переможе та чи інша версія кучмізму.

Українці знову будуть вибирати не між різним майбутнім, а між різним минулим.

Це не мої слова, це цитата від піар авторитету в законі на шпальтах окупаційного видання.

Крім жорстокої правди в ці слова вкладено ще більш жорстоке кодування наших душ: ніби в України не існує вибору, ніби в Україні не існує сили, спроможної розірвати це зачароване коло приреченості.

Це піар програма незворотності перемоги 6+2.

Насправді, непереможна шістка - парад тіней минулого. Відпрацьований політичний секонд хенд.

Спеціально для моєї двоюрідної бабці з глухого наддніпрянського хутора пояснюю, секонд хенд, бабцю, означає, що хтось якусь річ вже зносив до дірок, потім залатав, виправ, попрасував і пропонує вам, бабцю, як нову. Звичайно за гроші. А під час виборів, бабцю, за ваш голос.

Політичні діти Кучми, - п'ять синів і одна донька-красуня, - бабцю, це і є секонд хенд, виставлений на вибори під брендами ніби різних політичних угрупувань.

Бренд, бабцю, ще одне слово покруч, слово зайда, яке означає зовсім не те, що написано. Скажімо написано: якась "Народна партія", насправді, це означає, що народом в тій партії і не пахне. Або якась "Батьківщина" - може бути чим завгодно, може то "Хазарський Каганат", може - "Батьківщина Олігархів". Або от ще скрізь на парканах написано: "Наша Україна" - так після публічного обрізання одного з її провідників слід розуміти - "Наша кошерна Україна". Або от ще, не проти ночі будь сказане - "Партія регіонів" - тут, бабцю, все просто, це ті хто не любить козлів з інших регіонів. Регіон, бабцю, це таке слово, що означає "хутір", тільки дуже великий.

Так що, люба бабцю, не продешеви на виборах з секонд хендом. До речі, одного з них обирати вже не варто, бо його, обрізаного, народний Президент призначив вам у Запоріжжя, на Хортицю, головою облдержадміністрації, ну, значить по-нашому, по-руськи - генерал губернатором, або кошовим.

В жодного з цих угрупувань, нажаль, або все ж таки на щастя, немає ідеології майбутнього України.

ЇЇ або зовсім нема, як задекларував голова однієї з партій, або вона настільки вже секонд хенд, що годиться лише на смітник історії.

Все що вони могли зробити, вони вже зробили. Все що вони могли скоїти, вони вже скоїли. Все що вони могли пообіцяти вони вже пообіцяли.

Наш шановний Президент, як відомо Головний Пасічник. В бджолярстві він, безперечно, знавець. Знає він безперечно, що в бджолиній сім'ї є трутні. Трутні не носять у вулик нектар, не носять пергу, не будують стільники, не годують черву, не вирощують матку за допомогою маточного молочка, не несуть охоронної служби, навіть не займаються вентиляцією і евакуацією трупів - вони трутні, вгодовані здоровані, які один раз на сезон запліднюють матку.

Жодного макету майбутнього країни в політичних трутнів немає.

Жодної ідеології розбудови української державності.

Бо трутні у вулику ніколи не займалися креативною, продуктивною діяльністю. Вони лише виборювали позиції для себе, посади для себе, привілеї для себе, владу для себе і, головне, гроші. Всі наші гроші і всі для себе. Фантастично великі гроші. Гроші, порівняно з якими 25 мільярдів за Криворіжжя можна вважати кишеньковим дріб'язком.

Головна біда України - її нелічені багатства.

Вона така багата, що ті 6+2 ніяк не можуть дограбувати, роздягнути її до останньої нитки.

Ще більше багатство України ніж її земля і надра - українці.

Українці є головним багатством України. Українці є носіями великої безсмертної національної культури.

Тисячолітня історія війн, голодоморів, окупацій, геноцидів і випаленої радіацією землі не змогла стерти українців з лиця Богом даної їм землі.

Наша українська звитяга на відстані простягнутою руки. Простягни руку і вкинь у прозору урну бюлетень за себе, за українця, а не за трутня.

Всім нам, хто зібрався сьогодні в цьому славному залі, треба докласти всіх можливих і неможливих зусиль, щоб всі свідомі українці проставили в своїх виборчих бюлетенях значок звитяги навпроти словосполучення: Всеукраїнське об'єднання "Свобода".

Соціологи, піартехнологи, тележурналісти вже охрестили конфігурацію переможців на виборах як:

Шість плюс два...

Кидається у вічі, що соціологи мовчать як глибоководні риби про головну складову цієї ніби переможної формули. А головний чинник перемоги на виборах це Український народ, який спершу позбавили національності, а потім охрестили електоратом.

Так от, вище наведена формула, не є формулою перемоги і виглядає вона насправді інакше, а саме так:

Шість плюс два мінус український народ

Без Українського народу ні шість, ні два, ні півтора не варті більше звичайного нуля.

Головне гасло чесних виборів: український народ - непрохідний у парламент.

Вже намертво забили в наші голови, як чіп у діжку, думку, яка ніби не підлягає сумніву, про те, що національні сили непрохідні.

Так, кажуть, довірливі українці, ми звичайно за українську національну ідею, ми за вас, але ж ви не прохідні. Якщо ми віддамо свій голос за вас, ми його втратимо і він дістанеться тим, проти кого ми виступали на Майдані.

Неправда ваша, кажу я тим українцям, що повірили купленим піартехнологам.

Українське об'єднання "Свобода" має динамічне зростання своїх симпатиків не лише в західних областях, а по всій країні. Сьогодні, за три місяці до виборів цифра коливається між 9,7% і 12,5%.

Я це знаю, бо за останні місяці об'їздив з творчими зустрічами майже всю Україну і мав сотні і сотні контактів зі зневіреними українцями по селах, містечках, на базарах, цвинтарях, університетах, лікарнях, вокзалах, кав'ярнях, митницях, в радіопрограмах зі зворотнім зв'язком і телепередачах, тощо.

Тенденція постійного бурного зростання рейтингу національних сил буде утримуватися до останнього дня. В останній день може статися електоральний вибух - третя сила, яку пророчать всі піартехнологи, але не можуть назвати, бо бояться, що знову прокинеться і будемо мати варіант Майдану на виборчих дільницях.

Ця динамічно зростаюча цифра має такі складові: - постійний, усталений електорат Всеукраїнського об'єднання "Свобода" Олега Тягнибока плюс потенційно ті, хто сьогодні ще не визначився остаточно, ті хто з кожним днем, з кожною годиною, лавиноподібно збільшують лави розчарованих.

Хто ті розчаровані, про яких вже місяць тому говорив Президент: - "треба зупинити рух розчарування"?

Розчаровані - це такі як я.

Власне я, тричі заборонений український кіномитець, репрезентую на цій трибуні розчарованих українців.

Думаю, що своєю громадянською позицією українського націонал-патріота, всією своєю творчістю я заслужив це право.

За моїми словами не порожнеча політикана, за моїми словами стоять "Тіні забутих предків", "Білий птах з чорною ознакою", "Молитва за гетьмана Мазепу", в яких я жодним жестом не скривдив українців, не скривдив себе.

В чому ми, українці, розчаровані?

В політиці невиконаних економічних обіцянок? Так. Частково - так. Але не економічні і соціальні невирішені проблеми є головною причиною нашого розчарування. Я б навіть сказав - нашої зневіри. Бо не за підвищення зарплатні ми вийшли на Майдани.

Головною причиною нашого розчарування є зрада новою владою національних інтересів України.

Чисельні заяви Президента на кшталт останньої, про те, що, цитую: "в європейській державі не може бути національного питання" - остаточно посіяли в моєму серці паніку і зневіру.

Хто захистить мене, українця в Україні?

Президент мабуть забув, що саме національне питання винесло його на вищий щабель влади. Ми українці на Майдані вклали в його руку булаву і Пересопницьке Євангеліє.

Сьогодні лише лінивий не хвицає Президента. Хочу стати на його захист. Президент, як і всі ми має право на помилку. Я виступаю не проти Президента, а проти тих, хто його приватизував. Президента треба націоналізувати і повернути нам, українцям, живим і неушкодженим, щоб дати йому можливість виправити свої помилки.

Таких як я, українців в Україні, за даними перепису 78%.

Якщо ми проголосуємо за себе, українців, то Українська Ідея не лише буде прохідною в український Парламент, а Парламент стане воістину українським.

Звитяга на відстані простягнутої до урни руки.

Українець, вкинь бюлетень в урну за себе зневіреного, за програму захисту українця, за ідеологію розбудови національної української держави і ти проголосуєш за своє, а не чуже майбутнє.

Програма захисту українця та ідеологія розбудови української національної держави є робочим інструментом Всеукраїнського об'єднання "Свобода".

Я розчарований українець, але я розчарований не в національній ідеї, я розчарований в тих, хто знехтував цією ідеєю, і я закликаю всіх, таких як я, визначитися, повірити собі, і обрати себе, українця, у владу у своїй Богом даній Землі.

Все частіше в прогнозах соціологів з'являється словосполучення: недооцінка політологами фактора Бога.

Замість Бога тепер в Україні панує Фактор.

Залишимо фактор Бога політологам і невірним, а самі звернімося з молитвою до Бога і будемо впевнені, що з нами Бог, Свобода і Звитяга.

Наша молитва сьогодні має звучати як "Програма захисту українців".

10 грудня 2005 року